Карпати заслужено вважаються найекологічнішим регіоном в Україні. Кришталево чисті та прозорі озера, вируючі гірські річки, водоспади, димчасті вершини гір, п’янке свіже повітря, цілющі трави і рослини. У цьому куточку дикої і незайманої природи донині ростуть унікальні праліси. Але, якщо ви вибираєте слушний час для походу в гори, то червень – ідеальна пора. У цей час у горах починається масове цвітіння червоної рути, і високогірні луки Чорногори, Свидівця і Мармарос покриваються рожевим килимом з квітів, що дуже яскраво виділяються на зеленому тлі і мають дуже приємний аромат. Фотографи світу чекають цієї пори, щоб видертися на високогірні схили і нарешті першими зняти на своїх фотографіях червону руту.
Червона рута (рододендрон) — це особлива квітка, яка занесена до Червоної книги України й охороняється законом, її люблять і шанують, оспівують у народній творчості, як і едельвейс.
Розповідати про дивовижне цвітіння рододендрону можна нескінченно довго, проте передати словами емоції від побаченого неможливо. Як би добре я не розповідав про це природне явище, використовуючи різні епітети, все ж таки краще один раз побачити і насолодитися ним сповна.
Мармароси для мене – особливе місце. Кілька разів на рік я вирушаю в похід з навантаженим рюкзаком і наметом Мармаросами вздовж державного українсько-румунського кордону. Характерна риса Мармароського хребта (його часто називають Гуцульськими Альпами) — скельні виходи і круті схили. Саме завдяки їм цей гірський масив виглядає не так, як інші карпатські вершини.
Мармароський гірський хребет – це масив у Східних Карпатах, більша частина якого знаходиться в Румунії. На території нашої країни він лежить у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Це один із найкрасивіших, диких та важкодоступних гірських масивів Українських Карпат. Похід на Мармароси — можливість відвідати єдиний в Україні масив альпійського типу. Вздовж хребта проходить кордон між Україною та Румунією, жодної огорожі та колючого дроту, просто два стовпчики, точніше, ще один — старий чехословацький стовпчик. Доступ до цих місць ускладнений, потрібно заздалегідь отримати дозвіл прикордонної служби на проходження ділянки вздовж прикордонної смуги.
Щоправда, у цих диких місцях дуже мінлива погода, густі тумани і рясні дощі, а також тут блукають карпатські ведмеді. До речі, три роки тому, в цей же час, ми зустріли ведмедицю з ведмежатами, від якої ледь “забрали” ноги.
Збираючись у карпатські гори, який би маршрут ви не обрали, пам’ятайте: легко не буде, але якщо ви наважилися, то ніколи не пошкодуєте про це.