X

10 ранку, п’ятниця — єдиний вільний час, коли зміг піти в кіно на мультфільм «Король Лев». Стою у черзі серед зовсім маленьких діточок і якось не дуже комфортно серед такого дитячого контингенту. Йорзаю і сумно погладжую свою бороду, але моє становище було врятовано зовсім несподівано — касирка тьотя Соня стала сьогоднішнім спонсором моєї самооцінки із […]

Тонка лінія пофігізму

10 ранку, п'ятниця — єдиний вільний час, коли зміг піти в кіно на мультфільм «Король Лев». Стою у черзі серед зовсім маленьких діточок і якось не дуже комфортно серед такого дитячого контингенту. Йорзаю і сумно погладжую свою бороду, але моє становище було врятовано зовсім несподівано — касирка тітка Соня стала сьогоднішнім спонсором моєї самооцінки із фразою: «Я б вам більше 18 років не дала». Все-таки, щоб щоразу не травмувати свою самооцінку, краще на дитячі сеанси ходити юрбою бородатих мужиків. Так спокійніше.