Пишу вам не я, а моє сумління. Ви знаєте, що я часто буваю у психоневрологічних інтернатах. З мого досвіду – дуже мало волонтерів, благодійників чи простих людей, які мають бажання допомагати людям із психічними розладами. Новий рік вже через місяць, і незабаром дитячі притулки і будинки-інтернати наповняться подарунками, але про мешканців психоневрологічних інтернатів мало хто згадає. До мене звернулася Галина Ярцева, координатор Руху підтримки закарпатських військових, та запропонувала закупити солодощі для підопічних. На даний момент предметами першої необхідності та одягом інтернати забезпечені, а ось звичайні для нас речі: цукерки та фрукти – для вихованців інтернатів – щось особливе.
Друзі, можливо, хтось із вас хоче зовсім-зовсім трохи допомогти таким людям?
Йдеться про допомогу у 15-20 гривень, яка відповідає вартості вашої кави. Цієї суботи ми поїдемо у два психоневрологічні інтернати Закарпатської області, щоб подарувати підопічним невеликі солодкі подарунки і привітати з наступаючими святами.
Якщо хочете отримати порцію соціального схвалення, підняти карму чи просто не стати у наступному житті баобабом – приєднуйтеся. Люди, які живуть у закритих установах, практично повністю ізольовані від зовнішнього світу, тому будь-який, навіть зовсім невеликий знак уваги буде для них справжнім святом!