Грузія ― дуже колоритна маленька країна з дивовижною культурою і багатою спадщиною. Коли розповідають, чим подобається Грузія, відразу згадують про найсмачнішу грузинську кухню і неймовірну красу природи. Це, безумовно, так. Але я закохався в цю країну завдяки її доброзичливим, простим, чуйним і дуже гостинним людям.
З упевненістю можу сказати, що, відвідавши одного разу цю країну, ви назавжди закохаєтеся в цей край, як і я. Це дуже гарна країна, зі своєю самобутньою культурою та історією, яку шанують і бережуть і якою пишаються місцеві жителі.
Грузія майже вдесятеро менша, ніж Україна, але тут дивним чином поєднуються високі гори (понад 5000 м над рівнем моря), річки, що петляють у долинах, морські узбережжя, найдавніші фортеці та руїни, старовинні міста й історична архітектура. Грузія виявилася для мене справжньою країною контрастів, і разом з тим із природою, яку змогли зберегти у первозданному вигляді.
На березі водосховища розташована 400-річна фортеця якраз на шляху Військово-Грузинської дороги, неподалік Тбілісі.
Джварі – старовинний монастир і храм VII століття. Ця грузинська пам’ятка архітектури була внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Монастир споруджений на краю високого урвища і його видно на десятки кілометрів.
У Грузії більшу частину території займають гори, причому дуже різні: вкриті буйною рослинністю аджарські, величні кахетинські і ваблячі своєю холодною красою – на півночі країни. Між горами знаходяться долини та ущелини, де й мешкає більшість грузинів.
Грузинське вино — це вже бренд. Грузія славиться своїми сортами винограду, який росте майже скрізь – загалом їх налічується близько 400 сортів. Найкращі сорти ростуть в Алазанській долині. Мої улюбленці – це Сапераві та Ркацетелі. До речі, у Грузії кажуть: «Якщо ти випив і засмутився – ти не чоловік, ти не грузин», – і це правда.
Щоразу, коли хтось із знайомих їде до Грузії – я завжди прошу їх привезти мені з поїздки натуральну чурчхелу і соус ткемалі. А потім ще довго розтягую насолоду.
Після наших подорожей прокидається тваринний апетит, і ти з нетерпінням чекаєш, коли господарка місцевої кафешки винесе власноруч зроблені свіжі хінкалі і хачапурі з м’ясом. Таких великих і смачних хінкалі з бараниною та кінзою ви більше не зустрінете ніде за межами Грузії. Досі згадую, як жирний бульйон із баранини тече по твоїх руках, коли поїдаєш хінкалі, і застигає, наче віск.
У Грузинській кухні можна їсти все і без зупинки. Хінкалі в будь-якому ресторанчику готують вручну, жодних заморожених виробів чи напівфабрикатів. Ні разу не зустрічав неякісно приготовану їжу, таке враження, ніби страви в Грузії можуть бути просто смачними, або дуже смачними.
Ми не пошкодували, коли вирішили обрати час для подорожі восени. Цілий місяць ми спостерігали, як змінюється пора року в горах.
Насувалася гроза, що змусила нас цілу годину від неї тікати через перевал в інший район.
За 40 км на північ від Тбілісі знаходиться Жинвальське водосховище зі смарагдовою водою. Висаджені навколо озера дерева, відбиваючись у воді, надають водосховищу такого цікавого кольору. Це одна з найкрасивіших і мальовничих штучних водойм у Грузії, створена в 1984 році на річці Арагві. При її створенні було затоплено кілька сіл і 7 старовинних храмів, деякі з яких можна побачити, коли рівень води падає.
Грузія – це ідеальна країна для подорожей будь-якої пори року для будь-якого туриста. Для любителів екстриму й активного відпочинку є гірський туризм і трекінг, альпінізм і рафтинг, для “матрацників” є море і цілющі мінеральні води.
Усю нашу довгу подорож супроводжувала атмосфера грузинської теплоти і гостинності. Де б ми не зупинялися – скрізь нас вітали добродушні господарі. Ми відчували себе дуже комфортно у цій країні. Хочеться побажати всім добра, давайте і ми будемо такими ж відкритими і щирими, як сусіди-грузини. Грузія – цікава країна, яка залишається в пам’яті і в яку хочеться запланувати свій другий і третій візит… Гаряче рекомендую всім для подорожей.