Гірський обряд посвяти в туристи
Цей світанок у горах згадувати дуже боляче і смішно. Наді мною пожартували, і о 5 ранку, перед самим сходженням, непомітно поклали мені в рюкзак 2 здорові камені. Так, так, такий старий туристичний жарт від гірських маніяків. На самій вершині, коли я зняв свій важкий рюкзак, я мав лише одне бажання — щоб з гори мене забрала мама і відвезла додому на саночках. Як не парадоксально, ця історія мене не навчила не знущатися надалі з інших новачків у походах:)
Мисливські інстинкти Рисі
Існує одна річ, з якою навіть найзатятішому котолюбу, як я, складно примиритися — мисливський інстинкт моєї Рисі. Майже щоранку замість будильника я схоплююся від того, що вона впивається своїми кігтями в мою звисаючу з краю ліжка, ні про що не підозрюючу ногу. Тому, не роздумуючи, взяв сьогодні Рисю на фотополювання. До того ж я давно шукав напарника.
Зимовий похід на Чорногірський хребет
Щоб показати вам красу зимових Карпат, мені довелося одягнути 5 пар штанів і 6 кофт, витоптати десяток кілометрів свіжого снігу і з'їсти кілька упаковок мівіни з пікницею. А фотографій засніжених Карпатських гір привіз аж на 2 картах пам'яті по 16 гігабайт кожна, і навіть не знаю, з чого почати і які вам показувати в першу чергу - робитиму окремий фоторепортаж. Зимовий похід проходив під гаслом «зірватися в гори та перезавантажитись!».
Тонка лінія пофігізму
10 ранку, п'ятниця — єдиний вільний час, коли зміг піти в кіно на мультфільм «Король Лев». Стою у черзі серед зовсім маленьких діточок і якось не дуже комфортно серед такого дитячого контингенту. Йорзаю і сумно погладжую свою бороду, але моє становище було врятовано зовсім несподівано — касирка тітка Соня стала сьогоднішнім спонсором моєї самооцінки із фразою: «Я б вам більше 18 років не дала». Все-таки, щоб щоразу не травмувати свою самооцінку, краще на дитячі сеанси ходити юрбою бородатих мужиків. Так спокійніше.
Карпатські гори: Боржавський хребет
Ідея зробити оголену фотосесію в горах змусить людину навіть з артритом дертися з рюкзаком, покриваючись сьомим потом, терпіти палючий сонце і черевик, що натирає.
Основи котячої конфліктології
Пили з кішками ранкову каву й обговорювали план захоплення району. Але потім щось пішло не так, і довелося терміново врегулювати конфлікт двох кішок, які мають несумісні цілі та способи досягнення цих цілей, внаслідок чого підірвалася довіра сторін одна до одної. По ходу рішення мені довелося в думці виділяти в суперечливій конфліктній ситуації й позитивні моменти, які пов'язані із задоволенням інтересів пухнастих, тим самим підтримуючи тендітну динамічну рівновагу соціальної системи в будинку, і брати на себе роль запобіжного клапана для безпечного і навіть конструктивного виходу емоцій цієї котячої тріангуляції. Заодно практично перевірив життєздатність переговорної стратегії Win-Win. Хм. Де видають диплом з конфліктології?
Яху! Сьогодні День туризму
Для мене День туриста — не лише одне з улюблених свят, а ще одна можливість поділитися з вами своїми фотографіями гір. Що для затятого туриста стати о 5 годині ранку і бігти на вершину гори, щоб встигнути зустріти схід сонця? Або вперто шукати потрібне місце, щоб вдало встановити намет? І горбистий схил, який, здається, вже відбився на твоїй спині і дупі за ніч, що навіть спальник не рятує? Коли залишаєшся віч-на-віч з природою, відчуваєш свій зв'язок з нею і особливе єднання. І навіть одяг часом здається зайвим.
Таємна вечеря під Туркулом
Є в українських Карпатах під горою Туркул прикольна колиба з китайським гобеленом, де на Таємній вечері – 9 апостолів та одна жінка. Якщо придивитися, можна побачити у них на столі китайську локшину. Колиба – місце, де ночують пастухи, які влітку випасають на гірських пасовищах і полонинах овець. У колибах попростіше зупиняються туристи на ночівлю. У гірських умовах це справжня розкіш. Нам пощастило подвійно – ми ночували у колибі пастухів, що не призначена для туристів. Коли втомлений після денного переходу бачиш цю хатку, навіть без сил - мчиш до неї з усіх ніг. Це був найкрутіший фотопохід. Вранці ми вибігали на цілий день, робили фото і надвечір обсихали в теплі та затишку.
Акція «Не будь баобабом»
Протягом двох днів на акцію «Не будь баобабом» разом із Рухом підтримки закарпатських військових ви перевели коштів на понад 22 000 грн. І замість запланованих поїздок у два психоневрологічні інтернати і 300 подарунків, ми протягом трьох днів відвідали аж 7 закладів та подарували 1038 святкових гостинців. Навіть після анонсованих двох днів збору коштів ваша допомога продовжувала і продовжувала надходити. Ваш відгук на прохання про допомогу перевершив очікування.
Що у вас у туристичному рюкзаку?
Снаряга в похід! Улюблена тема всіх туристів і тим, хто їм співчуває. Все-таки минули ті дрімучі часи, коли в турпохід відправлялися у стоптаних кедах, одній штормівці, з брезентовим наметом, пилкою «Дружба» й емальованим відром. Благо зараз сучасний туристичний одяг — мембранний, усе полегшене і високоміцне. І від того, наскільки грамотно підібрані й укомплектовані речі туриста, багато в чому залежить результат подорожі. Хоча зібратися в похід не так просто, як це може здатися на перший погляд. Місця у рюкзаку завжди мало, воно на вагу золота, не варто забивати його непотрібними речами. О, боги, кого ви слухаєте? Моя фотоапаратура стабільно займає свої важкі 4-5 кг.
Гірський обряд посвяти в туристи
Цей світанок у горах згадувати дуже боляче і смішно. Наді мною пожартували, і о 5 ранку, перед самим сходженням, непомітно поклали мені в рюкзак 2 здорові камені. Так, так, такий старий туристичний жарт від гірських маніяків. На самій вершині, коли я зняв свій важкий рюкзак, я мав лише одне бажання — щоб з гори мене забрала мама і відвезла додому на саночках. Як не парадоксально, ця історія мене не навчила не знущатися надалі з інших новачків у походах:)
Мисливські інстинкти Рисі
Існує одна річ, з якою навіть найзатятішому котолюбу, як я, складно примиритися — мисливський інстинкт моєї Рисі. Майже щоранку замість будильника я схоплююся від того, що вона впивається своїми кігтями в мою звисаючу з краю ліжка, ні про що не підозрюючу ногу. Тому, не роздумуючи, взяв сьогодні Рисю на фотополювання. До того ж я давно шукав напарника.
Зимовий похід на Чорногірський хребет
Щоб показати вам красу зимових Карпат, мені довелося одягнути 5 пар штанів і 6 кофт, витоптати десяток кілометрів свіжого снігу і з'їсти кілька упаковок мівіни з пікницею. А фотографій засніжених Карпатських гір привіз аж на 2 картах пам'яті по 16 гігабайт кожна, і навіть не знаю, з чого почати і які вам показувати в першу чергу - робитиму окремий фоторепортаж. Зимовий похід проходив під гаслом «зірватися в гори та перезавантажитись!».
Тонка лінія пофігізму
10 ранку, п'ятниця — єдиний вільний час, коли зміг піти в кіно на мультфільм «Король Лев». Стою у черзі серед зовсім маленьких діточок і якось не дуже комфортно серед такого дитячого контингенту. Йорзаю і сумно погладжую свою бороду, але моє становище було врятовано зовсім несподівано — касирка тітка Соня стала сьогоднішнім спонсором моєї самооцінки із фразою: «Я б вам більше 18 років не дала». Все-таки, щоб щоразу не травмувати свою самооцінку, краще на дитячі сеанси ходити юрбою бородатих мужиків. Так спокійніше.
Карпатські гори: Боржавський хребет
Ідея зробити оголену фотосесію в горах змусить людину навіть з артритом дертися з рюкзаком, покриваючись сьомим потом, терпіти палючий сонце і черевик, що натирає.
Основи котячої конфліктології
Пили з кішками ранкову каву й обговорювали план захоплення району. Але потім щось пішло не так, і довелося терміново врегулювати конфлікт двох кішок, які мають несумісні цілі та способи досягнення цих цілей, внаслідок чого підірвалася довіра сторін одна до одної. По ходу рішення мені довелося в думці виділяти в суперечливій конфліктній ситуації й позитивні моменти, які пов'язані із задоволенням інтересів пухнастих, тим самим підтримуючи тендітну динамічну рівновагу соціальної системи в будинку, і брати на себе роль запобіжного клапана для безпечного і навіть конструктивного виходу емоцій цієї котячої тріангуляції. Заодно практично перевірив життєздатність переговорної стратегії Win-Win. Хм. Де видають диплом з конфліктології?
Яху! Сьогодні День туризму
Для мене День туриста — не лише одне з улюблених свят, а ще одна можливість поділитися з вами своїми фотографіями гір. Що для затятого туриста стати о 5 годині ранку і бігти на вершину гори, щоб встигнути зустріти схід сонця? Або вперто шукати потрібне місце, щоб вдало встановити намет? І горбистий схил, який, здається, вже відбився на твоїй спині і дупі за ніч, що навіть спальник не рятує? Коли залишаєшся віч-на-віч з природою, відчуваєш свій зв'язок з нею і особливе єднання. І навіть одяг часом здається зайвим.
Таємна вечеря під Туркулом
Є в українських Карпатах під горою Туркул прикольна колиба з китайським гобеленом, де на Таємній вечері – 9 апостолів та одна жінка. Якщо придивитися, можна побачити у них на столі китайську локшину. Колиба – місце, де ночують пастухи, які влітку випасають на гірських пасовищах і полонинах овець. У колибах попростіше зупиняються туристи на ночівлю. У гірських умовах це справжня розкіш. Нам пощастило подвійно – ми ночували у колибі пастухів, що не призначена для туристів. Коли втомлений після денного переходу бачиш цю хатку, навіть без сил - мчиш до неї з усіх ніг. Це був найкрутіший фотопохід. Вранці ми вибігали на цілий день, робили фото і надвечір обсихали в теплі та затишку.
Акція «Не будь баобабом»
Протягом двох днів на акцію «Не будь баобабом» разом із Рухом підтримки закарпатських військових ви перевели коштів на понад 22 000 грн. І замість запланованих поїздок у два психоневрологічні інтернати і 300 подарунків, ми протягом трьох днів відвідали аж 7 закладів та подарували 1038 святкових гостинців. Навіть після анонсованих двох днів збору коштів ваша допомога продовжувала і продовжувала надходити. Ваш відгук на прохання про допомогу перевершив очікування.
Що у вас у туристичному рюкзаку?
Снаряга в похід! Улюблена тема всіх туристів і тим, хто їм співчуває. Все-таки минули ті дрімучі часи, коли в турпохід відправлялися у стоптаних кедах, одній штормівці, з брезентовим наметом, пилкою «Дружба» й емальованим відром. Благо зараз сучасний туристичний одяг — мембранний, усе полегшене і високоміцне. І від того, наскільки грамотно підібрані й укомплектовані речі туриста, багато в чому залежить результат подорожі. Хоча зібратися в похід не так просто, як це може здатися на перший погляд. Місця у рюкзаку завжди мало, воно на вагу золота, не варто забивати його непотрібними речами. О, боги, кого ви слухаєте? Моя фотоапаратура стабільно займає свої важкі 4-5 кг.