Замітки
Навіщо живуть ці люди?
Після публікації останнього допису про те, як живуть підопічні у психоневрологічному інтернаті, мені в особисті повідомлення поставили багато запитань. Це деякі з них: "А чому вони такі?", "Вони дурні?", "Вони можуть думати і розмовляти?", "Чому батьки не забирають їх?", "Вони знають, де знаходяться?", "Їх можна вилікувати чи вони такими залишаться на все життя?», «Навіщо вони живуть?». Ці питання – наслідок політики тотальної закритості інтернатної та психіатричної системи від життя суспільства. У розвинених країнах давно зрозуміли, що найкраще рішення для таких людей – максимально включити їх у життя суспільства, тому вигляд людини з фізичною чи ментальною інвалідністю на вулицях країн Європи давно нікого не дивує, до цього ставляться як до звичайного явища. У нас же традиція приховувати «не таких» подалі від очей людей – на жаль, виявилася напрочуд живучою.
Заборона використання фото
Сьогодні американська туристична компанія заплатила мені рекордну вартість у 1000 у. о. ось за це фото, точніше за ексклюзивне право на використання протягом 7 років. Фото буде використовуватися на кредитних картках, веб-сайтах, принтах, сувенірах, в розсилках та ін. Упродовж наступних 7 років я не зможу розмістити, перепродати цю фотографію, надрукувати чи використовувати у будь-якому вигляді, у тому числі у фотовиставках, фотоконкурсах. P.S. На сьогодні саме завдяки фотографіям моїх ніг, подорож до Таджикистану вже кілька разів окупилася. Можу без упередженості сказати, що ноги мене годують.
Створення ромських марок
Разом із Правозахисним фондом «Розвиток» ми розробили і випустили першу ромську марку у світі, приурочивши цю подію до Міжнародного Дня ромів. На першій марці, присвяченій ромській тематиці, яку ми запустили в обіг, зображено красиву ромську жінку з червоною квіткою у волоссі. Ми разом із художницею кілька тижнів обговорювали ідею, консультувалися, малювали, переробляли, сперечалися і приходили до спільної думки.
Фанські гори – перлина Таджикистану
Вже більше місяця минуло, як я повернувся з походу Фанськими горами (тут ви можете прочитати першу частину), але мені досі сняться перевали та ослики. Щоб не зірватися і знову не поїхати в гори, я майже щовечора витягаю з архіву декілька фотографій та обробляю їх. Іноді, заходячи до магазину, я ловлю себе на думці, що було б непогано насушити пару кілограмів м'яса, овочів та фруктів. Звички туриста складно викорінити.
12 дівчаток в одній сім’ї
Розповім цікаву історію із життя наших закарпатських ромів. Як ви знаєте, ромські сім'ї дуже численні, живуть дружно і великим натовпом. І ось в одному з таборів жив барон, у якого народилося 12 дочок. Тільки уявіть собі на хвилинку батьківський «біль» - адже влада в таборі часто передається від батька до сина, а в тебе вдома дитячий садок для дівчаток. Такий ось жарт генетики. Тринадцяту спробу цей барон робити не став, змирився. І лише через багато років, коли була видана заміж остання дочка, у натхненного батька сімейства, який ділив любов між 12 дітьми, нарешті відліг від серця сум. І довелося таки у таборі проводити вибори, щоб призначили нового старосту ромського поселення.
Нічна зйомка на озері Велике Алло
Про озеро Велике Алло можна розповідати довго, описуючи у всіх фарбах колірної моделі RGB його кришталево чисту воду з насиченим бірюзовим кольором. І все одно це краще один раз побачити, тому що слова обмежені, а емоції та відчуття слабко піддаються опису. На цьому місці у нас було днювання, точніше майже 2 дні стояли табором на березі. За цей час я зробив кілька радіальних виходів та одну нічну зйомку.
Ранкові види з намету
Поки готується основний фотозвіт походу Фанськими горами, і щоб вам не було сумно, ось вам презентація краси гір - ранкові види з намету в місцях, де доводилося прокидатися і зустрічати світанки. У Фанських горах основні пам'ятки - це гори, неймовірні озера та багато арчі. Так, це справжній рай для пейзажних фотографів.
Подорож Грузією. Частина 2
Грузія ― дуже колоритна маленька країна з дивовижною культурою і багатою спадщиною. Коли розповідають, чим подобається Грузія, відразу згадують про найсмачнішу грузинську кухню і неймовірну красу природи. Це, безумовно, так. Але я закохався в цю країну завдяки її доброзичливим, простим, чуйним і дуже гостинним людям. З упевненістю можу сказати, що, відвідавши одного разу цю країну, ви назавжди закохаєтеся в цей край, як і я.
Центр для бурих ведмедів
На Закарпатті працює єдиний в Україні реабілітаційний центр бурих ведмедів. Він був відкритий у 2011 році у Національному природному парку «Синевір». У центрі утримуються ведмеді з трагічним минулим: багато з них постраждали від рук людей, працювали в цирку, когось покалічили під час дресирування, жорстоко з ними поводилися і утримували в поганих умовах, декого вилучили під час контрабандного перевезення. Сюди потрапляють тварини не лише з фізичними, а й із душевними ранами.
Мій виступ на TEDx
Несподівано мене запросили стати спікером і виступити на конференції TEDx. А виступити там мріє кожен! Якщо двома словами розповісти про TED — це конференція (перші літери — це абревіатура від англійських technology, entertainment, design; технології, розваги, дизайн) — з 1984 року американський фонд запустив формат інтелектуальних конференцій. TED продає ліцензії на проведення локальних заходів TEDх та пред'являє найжорсткіші вимоги до організаторів і формату.
Декілька слів про Будапешт
Повернувся вночі із Будапешта. Я був там лише кілька днів, точніше кілька вечорів, але вони залишили у мене хвилююче почуття – я просто мушу ще раз туди повернутися. Місто дивовижне, легке і ностальгічне. Поки що перебуваю в піднесеному емоційному стані. Зазвичай такий стан буває після відпусток і тривалих поїздок.
Навіщо живуть ці люди?
Після публікації останнього допису про те, як живуть підопічні у психоневрологічному інтернаті, мені в особисті повідомлення поставили багато запитань. Це деякі з них: "А чому вони такі?", "Вони дурні?", "Вони можуть думати і розмовляти?", "Чому батьки не забирають їх?", "Вони знають, де знаходяться?", "Їх можна вилікувати чи вони такими залишаться на все життя?», «Навіщо вони живуть?». Ці питання – наслідок політики тотальної закритості інтернатної та психіатричної системи від життя суспільства. У розвинених країнах давно зрозуміли, що найкраще рішення для таких людей – максимально включити їх у життя суспільства, тому вигляд людини з фізичною чи ментальною інвалідністю на вулицях країн Європи давно нікого не дивує, до цього ставляться як до звичайного явища. У нас же традиція приховувати «не таких» подалі від очей людей – на жаль, виявилася напрочуд живучою.
Заборона використання фото
Сьогодні американська туристична компанія заплатила мені рекордну вартість у 1000 у. о. ось за це фото, точніше за ексклюзивне право на використання протягом 7 років. Фото буде використовуватися на кредитних картках, веб-сайтах, принтах, сувенірах, в розсилках та ін. Упродовж наступних 7 років я не зможу розмістити, перепродати цю фотографію, надрукувати чи використовувати у будь-якому вигляді, у тому числі у фотовиставках, фотоконкурсах. P.S. На сьогодні саме завдяки фотографіям моїх ніг, подорож до Таджикистану вже кілька разів окупилася. Можу без упередженості сказати, що ноги мене годують.
Створення ромських марок
Разом із Правозахисним фондом «Розвиток» ми розробили і випустили першу ромську марку у світі, приурочивши цю подію до Міжнародного Дня ромів. На першій марці, присвяченій ромській тематиці, яку ми запустили в обіг, зображено красиву ромську жінку з червоною квіткою у волоссі. Ми разом із художницею кілька тижнів обговорювали ідею, консультувалися, малювали, переробляли, сперечалися і приходили до спільної думки.
Фанські гори – перлина Таджикистану
Вже більше місяця минуло, як я повернувся з походу Фанськими горами (тут ви можете прочитати першу частину), але мені досі сняться перевали та ослики. Щоб не зірватися і знову не поїхати в гори, я майже щовечора витягаю з архіву декілька фотографій та обробляю їх. Іноді, заходячи до магазину, я ловлю себе на думці, що було б непогано насушити пару кілограмів м'яса, овочів та фруктів. Звички туриста складно викорінити.
12 дівчаток в одній сім’ї
Розповім цікаву історію із життя наших закарпатських ромів. Як ви знаєте, ромські сім'ї дуже численні, живуть дружно і великим натовпом. І ось в одному з таборів жив барон, у якого народилося 12 дочок. Тільки уявіть собі на хвилинку батьківський «біль» - адже влада в таборі часто передається від батька до сина, а в тебе вдома дитячий садок для дівчаток. Такий ось жарт генетики. Тринадцяту спробу цей барон робити не став, змирився. І лише через багато років, коли була видана заміж остання дочка, у натхненного батька сімейства, який ділив любов між 12 дітьми, нарешті відліг від серця сум. І довелося таки у таборі проводити вибори, щоб призначили нового старосту ромського поселення.
Нічна зйомка на озері Велике Алло
Про озеро Велике Алло можна розповідати довго, описуючи у всіх фарбах колірної моделі RGB його кришталево чисту воду з насиченим бірюзовим кольором. І все одно це краще один раз побачити, тому що слова обмежені, а емоції та відчуття слабко піддаються опису. На цьому місці у нас було днювання, точніше майже 2 дні стояли табором на березі. За цей час я зробив кілька радіальних виходів та одну нічну зйомку.
Ранкові види з намету
Поки готується основний фотозвіт походу Фанськими горами, і щоб вам не було сумно, ось вам презентація краси гір - ранкові види з намету в місцях, де доводилося прокидатися і зустрічати світанки. У Фанських горах основні пам'ятки - це гори, неймовірні озера та багато арчі. Так, це справжній рай для пейзажних фотографів.
Подорож Грузією. Частина 2
Грузія ― дуже колоритна маленька країна з дивовижною культурою і багатою спадщиною. Коли розповідають, чим подобається Грузія, відразу згадують про найсмачнішу грузинську кухню і неймовірну красу природи. Це, безумовно, так. Але я закохався в цю країну завдяки її доброзичливим, простим, чуйним і дуже гостинним людям. З упевненістю можу сказати, що, відвідавши одного разу цю країну, ви назавжди закохаєтеся в цей край, як і я.
Центр для бурих ведмедів
На Закарпатті працює єдиний в Україні реабілітаційний центр бурих ведмедів. Він був відкритий у 2011 році у Національному природному парку «Синевір». У центрі утримуються ведмеді з трагічним минулим: багато з них постраждали від рук людей, працювали в цирку, когось покалічили під час дресирування, жорстоко з ними поводилися і утримували в поганих умовах, декого вилучили під час контрабандного перевезення. Сюди потрапляють тварини не лише з фізичними, а й із душевними ранами.
Мій виступ на TEDx
Несподівано мене запросили стати спікером і виступити на конференції TEDx. А виступити там мріє кожен! Якщо двома словами розповісти про TED — це конференція (перші літери — це абревіатура від англійських technology, entertainment, design; технології, розваги, дизайн) — з 1984 року американський фонд запустив формат інтелектуальних конференцій. TED продає ліцензії на проведення локальних заходів TEDх та пред'являє найжорсткіші вимоги до організаторів і формату.
Декілька слів про Будапешт
Повернувся вночі із Будапешта. Я був там лише кілька днів, точніше кілька вечорів, але вони залишили у мене хвилююче почуття – я просто мушу ще раз туди повернутися. Місто дивовижне, легке і ностальгічне. Поки що перебуваю в піднесеному емоційному стані. Зазвичай такий стан буває після відпусток і тривалих поїздок.