Для мене День туриста — не лише одне з улюблених свят, а ще одна можливість поділитися з вами своїми фотографіями гір.
Що для затятого туриста стати о 5 годині ранку і бігти на вершину гори, щоб встигнути зустріти схід сонця? Або вперто шукати потрібне місце, щоб вдало встановити намет? І горбистий схил, який, здається, вже відбився на твоїй спині і дупі за ніч, що навіть спальник не рятує? Коли залишаєшся віч-на-віч з природою, відчуваєш свій зв’язок з нею і особливе єднання. І навіть одяг часом здається зайвим.
Карпати не можуть набриднути, щоразу вони дивують чимось новим. І все це разом створює неповторний колорит Українських Карпат.
Хоч би де я був, Карпатські гори все одно залишаються Міністерством краси! Вони завжди гостинно чекають на нас. До швидкої зустрічі, любі серцю гори.