Перед Новим роком Святий Миколай не забув привітати маленьких ромських діток із малозабезпечених сімей, які мешкають у мукачівському таборі.
В рамках акції зі збирання цукерок і фруктів для маленьких ромів, ми провели невелике, але дуже емоційне святкування Святого Миколая у ромських таборах. Для того, щоб маленькі роми відчули душевне тепло і радість, ми зібрали та роздали 700 солодких подарунків.
Цього року резиденцією Святого Миколая став офіс Благодійного фонду «Розвиток», який знаходиться у ромському таборі, разом із співробітниками якого ми пакували подарунки – цукерки і фрукти, які доставили наші волонтери.
Оскільки подарунків було багато, а костюмів лише два, довелося нашу Ренату одягнути у костюм медсестри. Спочатку дітлахи злякалися, а потім ми зламали стереотип стосовно лікарів, і Рената стала улюбленицею у дітей. З Миколаями нам теж пощастило, одному з них допомагали відновлювати паспортні документи, тому ми можемо сміливо запевнити вас, що Святий Миколай легальний і він існує.
Щойно ромські діти побачили з вікон Миколая у червоно-білому костюмі з білою бородою та з величезним мішком подарунків, почали вибігати надвір, у чому були одягнені.
Їхні мами на бігу натягували на них шапки і теплий одяг. Шумні й усміхнені дітлахи збіглися за кілька хвилин разом з їхніми юними мамами, їм теж було цікаво подивитися на свято.
Вже за 10 хвилин після того, як ми включили музику, кількість дітей почала зростати просто в геометричній прогресії. Для ромських дітей у таборах таке яскраве вітання – велика рідкість. Вони були дуже щасливі побачити наживо Святого Миколая, навперебій підходили до нього, сідали на коліна і розповідали вірші, співали ромські пісні, які навчили співати їхні батьки, танцювали й отримували солодкий подарунок.
До Святого Миколая підбігає хлопчик і каже: «Святий Миколай, дай подарунок і моїм братам – мама народила трійню, їм по півроку, але їм все одно треба подарунки. Я їх передам, обіцяю». Оскільки в ромському таборі всі один одному припадають родичами, більшість діток отримали подарунок і особисто, і від свого брата чи сестри.
Кожна дитина змогла особисто поспілкуватися зі Святим Миколаєм і з його рук отримати подарунок – мандарини, шоколадні та карамельні цукерки.
Хто не зміг прийти сам, до того Святий Миколай навідувався особисто. Було приємно бачити радість на дитячих обличчях та обличчях їхніх батьків. Дуже маленькі діти іноді від надлишку емоцій плакали, але їх швидко втішали їхні мами. Діти дуже сприйнятливі до доброти і турботи, і неважливо, що вони замурзані, у старому порваному одязі, свято і радість – для всіх.
Діти були раді не лише подарункам, а й увазі, спілкуванню і турботі, виявленій кимось ззовні табору і якої їм дуже не вистачає через своє етнічне походження та ізольованість.
Найшвидші та найактивніші діти отримували по два подарунки.
Батьки не встигали відтягувати дітей, як вони знову залазили на коліна Діду Морозу і тестували бороду на міцність. Потім ми почали ходити вулицями і заходити в будинки, а за нами біг натовп дітлахів.
Діти дуже щиро висловлювали свою радість, вони дуже дружелюбні, відкриті й усміхнені. Вони дуже вільно і безпосередньо поводяться, адже їхні батьки за ромськими звичаями мало що їм забороняють.
Ми вважаємо відкрите спілкування з ромським населенням нашого міста важливим і необхідним елементом своєї соціальної відповідальності. У подібні моменти ще раз переконуєшся, що вони нічим від нас не відрізняються, вони такі ж веселі і добрі. Добро і відкритість – всередині нас, треба ними тільки поділитися, і ви побачите в трошки замурзаних ромських дітлахах звичайнісіньких щасливих дітей, які живуть з вами в одному прекрасному місті – місті Мукачеві.
Приємно побачити на обличчі дитини щасливу посмішку, і при цьому усвідомлювати, що саме ви допомогли їй подарувати миті щастя.
Ми впевнені, що нам вдалося передати новорічну атмосферу дитячого свята і діти отримали бурю емоцій та незабутніх вражень.
У свою чергу, хочемо висловити велику подяку всім тим жителям Мукачева, хто приєднався до акції і зробив свій внесок у цей захід. Було дуже приємно, коли люди телефонували, приходили до нас і приносили хтось – гроші, а хтось – цукерки і фрукти для ромів.